ЗАСА́ХАРЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до заса́харити.

2. у знач. прикм. Який засахарився. Серед перекупок.. похитувалася над своїм ослоном Чумакова Уляна, маючи у липових ночвах щільниковий і засахарений мед (Кучер, Прощай.., 1957, 398).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 301.