ЗАСА́ПУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗАСА́ПАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. Починати важко дихати, задихатися від швидкої ходи, бігу, роботи і т. ін. Я засапувався, задишка перешкоджала мені говорити (Моє життя в мист., 1955, 49); Ну, та й гора ж у тому Києві — насилу звезли сердешні коні, аж засапались (Стор., І, 1957, 108); Знеможений важким бігом, ..засапавшись, він пішов поволі (Трубл., І, 1955, 52); Засапавшись, виволік [Лодиженко] колеса на рейки і з великим зусиллям прилагодив площадку (Ле, Міжгір’я, 1953, 283).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 301.