ЗАСА́ДНИЙ, а, е. Прикм. до заса́да^1. За лівим флангом, у лісі, засів сильний «засадний полк» (Іст. СРСР, І, 1957, 86).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 301.

Заса́дний, а, е.

1) Объемистый, большой. Це засадні кулі: більше двадцяти кулів не візьмеш на воза. Засадні вуліки, хоч по три рої накидай. Брацл. у. Не треба, казано, дуже засадні снопи в’язати, бо не висадиш і на вила. Могил. у.

2) Крѣпкій. Засадні коні. Камен. у.

3) Солидный. Безпешна будь: чоловік засадний, не ледащо яке. Брацл. у.

4) Заса́дна зіма́. Продолжительная и постоянная зима. Н. Вол. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 92.