ЗАСА́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до засади́ти. Оця десятина землі, густо засаджена розкішними кущами, ..дісталась йому ще від батька (Коцюб., І, 1955, 189); Посеред широкого подвір’я, засадженого чорнобривцями, ревла поранена корова (Петльов., Хотинці, 1949, 9); // заса́джено, безос. присудк. сл. На галяві вже збудовано хату, засаджено городець (Л. Укр., III, 1952, 224); Охріма за крадені коні, з якими попався, коли переводив з ярмарку на ярмарок (хоч і не сам крав), засаджено було у тюрму (Дн. Чайка, Тв., 1960, 85).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 301.