ЗАРІ́ЧНИЙ, а, е. Який міститься або живе на заріччі. Перед ним стелиться добре відомий йому вид: похилений на південь горбик саду, ..далі невеличкий шмат зарічних огородів (Фр., IV, 1950, 331); Тіні подовшали, гостріше запахли зарічні луки (Тулуб, Людолови, І, 1957, 174); Щодня за чередою йшла ота зарічна дівчинка… (Забіла, У.. світ, 1960, 93).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 293.