ЗАРЯТУ́НОК, нку, ч., розм. Те саме, що поряту́нок. Певне, що коли й Ви тілько захочете, то не кинете нас без зарятунку (Мирний, V, 1955, 410).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 300.