ЗАРЯТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., розм. Вийти із скрутного становища за допомогою чого-небудь. Кожний з вас дасть пару злотих так званої складки, й буде, — кажуть, — капітал чималий, буде чим зарятуватися у нещасті й потребі (Козл., На переломі, 1947, 120).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 300.