ЗАРЯ́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заряди́ти¹. На току. Темна ніч. Тільки оце прийшов Скиба на зміну. Молодий хлопчина передав йому рушницю, на курки показав — заряджена, мовляв (Головко, І, 1957, 345); Ще раз обійшов [Прокатов] своїх бійців, поговорив, перевірив, чи повністю заряджені диски автоматів (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 398); — Атом вже певний час стали уявляти у вигляді системи, яка складається з позитивно зарядженого ядра та кружляючих навколо нього елементарних від’ємно заряджених часток — електронів (Рибак, Час.., 1960, 172); Заряджена злою енергією, Мариня так гарячково почала вижбурювати речі на подвір’я, що збоку могло видатися, ніби в хаті вибухнула пожежа (Вільде, Сестри.., 1958, 456); // зар́яджено, безос. присудк. сл. — Скоріше б ворожий порт. Я довго ждав цієї миті.. Всі гармати заряджено! — подумав Вихор (Кучер, Чорноморці, 1956, 53).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 299.