ЗАРЯБОТІ́ТИ, і́є, док. Підсил. до зарябі́ти. Степ заряботів чорними смугами посіяної озимини, спохмурнів, став непривітним (Д. Бедзик, Серце…, 1961, 257).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 299.