ЗАРО́ЩЕНИЙ, а, е, рідко. Який заріс, обріс чим-небудь. Іде бабина дочка далі, коли стоїть криничка, така зарощена, та й каже: — Дівонько-голубонько, вичисть мене (Укр.. казки, 1951, 338).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 296.

Заро́щений, а, е. Заросшій. Стоїть яблунька така зарощена бур’яном, що й не видно. Рудч. Ск. II. 55. Стоїть криниченька така зарощена. Рудч. Ск. ІІ. 58.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 91.