ЗАРОЗУМІ́ЛІСТЬ, лості, ж. Властивість за знач. зарозумі́лий. Далекі від ..псевдокритичної зарозумілості, ..ми друкували все те, в чому бачили іскру таланту (Фр., XVI, 1955, 332); На його гладко голеному, червоному й блискучому, як стиглий помідор, виду.. малювалась зарозумілість з одтінком презирства до жіноти (Коцюб., І, 1955, 286); — Гордощі вас заїли, от що. Зарозумілість (Довж., І, 1958, 423).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 295.