ЗАРОЗУМІ́ЛО. Присл. до зарозумі́лий. — Що ж це, не хочете працювати? — зарозуміло спитав поручик. — Хочемо, пане, — відповів високий і худий, як тріска, гуцул… — Тільки вони не хочуть заплатити (Галан, Гори… 1956, 100).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 295.