ЗАРО́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗАРОДИ́ТИСЯ, оджу́ся, о́дишся, док.

1. тільки док., заст. Народитися (у 1 знач.). [Наталя Семенівна:] О, чом же ти, Оксано, не рівня моєму синові? Яка велика душа! Нащо ти в крепацтві зародилася?.. (Кроп., І, 1958, 419); // Мати від народження певні властивості, якості; вдатися. [Іван:] І що то за співуче таке зародиться; і робить — співа, і гуляє — співа (Вас., III, 1960, 27); // в кого. Народитися, зростати схожим на кого-небудь; успадкувати чиїсь риси, властивості. Була в їх дочка Катря… Ся не в матір зародилася — палка, прудка дівчина — трудно їй було батеньку коритись (Вовчок, І, 1955, 182).

2. перен. Виникати, з’являтися. Коли перед 45 літами [XIX ст.] Бєлінський сказав, що «Росія не має літератури», то се було якраз у той час, ..коли нова, реалістична література зароджувалась на світ (Фр., XVI, 1955, 43); У країнах Західної Європи в XVI столітті капіталізм тільки зароджувався (Іст. середніх віків, 1955, 146); Скільки хороших думок зароджувалось у Василя при зустрічах і розмовах з Іваном Михайловичем (Томч., Готель… 1960, 307); Любов до пісні, до малювання, до книги зародилася в Тараса рано (Кол., Безсмертний Кобзар, 1961, 8); Катря так вірогідно вдавала, ніби й справді щаслива, що ні в кого не зародилося і тіні сумніву (Мур., Свіже повітря.., 1962, 23); // Брати початок. — Не тільки Очеретянка, а й Волга, Дніпро та інші великі ріки зароджуються в нетрях боліт (Чаб., Тече вода.., 1961, 96).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 294.