ЗАРИ́ПАТИ, аю, аєш, док. Почати рипати. Не гриміли залізні закови, Не заринали двері тюрми, Але голос твій, повний любові, Долетів із кромішньої тьми (Граб., І, 1959, 447); Під кроком розмірним нерівний паркет Зарипав у кожній своїй деревинці (Бажан, Роки, 1957, 249).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 290.