ЗАРИ́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАРИ́БИТИ, блю, биш; мн. зари́блять; док., перех., спец. Те саме, що зари́бнювати. Треба б купити пудів два риби та зарибити ставок (Сл. Гр.); Правління разом з колгоспниками намітило.. зарибити став мальком дзеркального коропа (Рад. Укр., 26.III 1946, 1).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 290.