ЗАРЕЄСТРУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док.

1. Узятися на облік або відмітитися з метою обліку. Давид витяг із-за обшлага якісь папери, партквиток, поклав на столі перед секретарем. От спершу зареєструватися (Головко, II, 1957, 81); — Перш за все, — почав Ігор, — ти негайно повинен зареєструватися у військового коменданта (Кучер, Чорноморці, 1956, 399).

2. розм. Документально оформити шлюб, одруження. Справив мені Сава біле весільне плаття, модельні черевички.. Зареєструвалися ми і на неділю призначили весілля (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 171).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 289.