Про УКРЛІТ.ORG

зарані

ЗАРА́НІ, присл., розм.

1. Рано-вранці. Посію шавлію зарані в неділю (Чуб., V, 1874, 601); У празник було ми зарані прокинемось до церкви, а з церкви по дівчат на слободу (Вовчок, І, 1955, 183); Кожен раз, коли Захар ішов на степ зарані, ..він мимоволі згадував той перший ранок самостійного виходу на роботу (Ле, Право.., 1957, 19).

2. Заздалегідь, наперед. — Еге! бачите, вже ви зарані соромитесь сказати, що оженитесь на мужичці (Кв.-Осн., II, 1956, 345); Онисько — добрий батько, ..він зарані пильнував про те, щоб.. рекрутчина не стала синові дуже важкою та гіркою (Мирний, IV, 1955, 35); Рубан ішов до Криги. Він зарані уявляв собі радість останнього й свою власну (Ю. Янов., І, 1958, 109).

3. Дуже рано, раніше, ніж звичайно, ніж слід; передчасно. Чи всі ж тії та сади цвітуть, Що зарані розвиваються? Чи всі ж тії та вінчаються, Що любляться та кохаються? (Укр.. лір. пісні, 1958, 211); Ось моя дружина В безпораднім стані: Одно знає — шиє, В’янучи зарані (Граб., І, 1959, 203;) [Прісцілла:] Ще зарані так турбуватись. Може, вся та справа розвіється, немов лихий туман (Л. Укр., II, 1951, 384); У Матвія Матвійовича немає ні розаріума, ні онучат. Він пізно одружився і зарані овдовів (Вол., Місячне срібло, 1961, 13).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 288.

Зара́ні нар.

1) Рано утромъ. Посію шевлію зарані в неділю. Чуб. V. 601.

2) Пораньше. Ну вже ж, мамо, сьогодні зарані упораюся, зарані пообідаємо, та піду хоч раз погуляю. Мир. Пов. І. 167. Ум. Заране́нька, заране́нько. Я зараненька рушив у поле. Черниг. у. Зараненько витопила піч та й пішла в поле. Леб. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 88.

вгору