ЗАПІТНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док.

1. Стати вологим від пари, що осіла, дрібної роси. Отак якби хухнув на скло, воно запітніє, а потому щезне усе, наче нічого не було (Коцюб., II, 1955, 326).

2. Укритися потом, спітніти.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 261.

Запітні́ти, ні́ю, єш, гл. Вспотѣть.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 80.