ЗАПІСКО́ВАНИЙ, а, е, с. г. Дієпр. пас. мин. ч. до запіскува́ти. Насіння [шипшини], зібране зі спілих червоних плодів, посіяне або запісковане з осені, сходить аж через дві зими (Озелен. колг. села, 1955, 239).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 261.