ЗАПІ́ЛЬНИК, а, ч., рідко. Те саме, що підпі́льник. Юні патріоти виконують доручення партизанів, здійснюють їх зв’язок з міськими запільниками, діють як підпільні агітатори у власному селі (Смолич, VI, 1959, 219).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 260.