ЗАПІ́ЖИТИ, ить, док., розм. Полити раптово й з великою силою; линути. Наглий дощ запіжив, аж захлющав (Н.-Лев., IV, 1956, 260).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 258.