ЗАПІВДУ́РНО, присл., розм. Те саме, що запівда́рма. — Працю нашу [рибалок] забирають пани запівдурно (Ірчан, II, 1958, 124).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 258.