ЗАПУ́ЩЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до запусти́ти

^1. Грізними роями знялись серед пітьми ракети, запущені з протилежного берега (Гончар. III, 1959, 351); На запущену припадку Накидаються лини, Швидкохвості верховоди, Зачаровані плітки (Воронько, Три покоління, 1950, 12); По дну ночов товстим шаром розгорнула [Катерина] борошно й з макітри висипала тісто, запущене фабричними дріжджами (Чорн., Потік.., 1956, 8); // запу́щено, безос. присудк. сл. Сценарій було запущено у виробництво і на час підготовчого періоду створено невелику зйомочну групу (Мист., 6, 1958, 28).

ЗАПУ́ЩЕНИЙ², а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до запусти́ти¹. Двір у нього був запущений, а на полі родили бур’яни (Чорн., Визвол. земля, 1950, 18); //запу́щено, безос. присудк. сл. — А в нас же то все запущено в домі, не білено й не мазано і нігде не помальовано (Н.-Лев., І, 1956, 613).

2. у знач. прикм. Який має ознаки занедбаності. За старовинним, запущеним садом.. тягнулась зелена левада (Гжицький, Вел. надії, 1963, 23); Погодняк швидко видужував, і Ольга мусіла тепер подумати про запущене господарство (Галан, Гори.., 1956, 104).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 285.