ЗАПРОХА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм. Почати прохатися. Молода невитрачена сила хвилею вдарила в груди, розлилась по всіх жилах, запрохалась на волю (Коцюб., І, 1955, 340).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 281.