ЗАПРОДАНИЙ, а, е, заст. Дієпр. пас. мин. ч. до запродати. [Неофіт-раб:] Я досі був рабом, невільником, запроданим в неволю, забраним силоміць, а ви тепера ще й жебраком мене зробити хтіли (Л. Укр., II, 1951, 231); Мар’яна вирівнялась і гордо блиснула очима: —Чого ж це я маю його боятись? Що я йому — запродана? (Вас., І, 1959, 284); // запродано, безос. присудк. сл. — Доню моя, доню. Доню-одинице, Та й безталанниця! Чи тебе завдано, А чи запродано? (Чуб., V, 1874, 744).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 279.