ЗАПРОВА́ДЖУВАТИСЯ, ується, недок. Уводитися; установлюватися. З початку XX століття в дерев’яному зодчестві стала запроваджуватися звичайна міська система перекриттів стелі (Дерев. зодч. Укр., 1949, 61).

Запрова́джуватися в життя́ (у пра́ктику, у виробни́цтво) — здійснюватися.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 279.