ЗАПРИЯЗНИ́ТИСЯ, ню́ся, ни́шся, док. Відчути взаємну приязнь; заприятелювати. По якімсь часі вони заприязнились (Фр., III, 1950, 359); Наступного ранку гостя виряджала вся сім’я, з якою Дмитро Іванович за кілька годин заприязнився (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 129).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 278.