ЗАПРАЦЬО́ВАНИЙ, а, е.

1. рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до запрацюва́ти 1. З горя вона тоді не раз і напивалася, . .хоть ніколи п’янство не довело її до того, щоб розтринькувала.. гірко запрацьоване добро (Фр., І, 1955, 58); За запрацьовані гроші купили [Данищуки] пару волів, підводу і рушили шукати обіцяної землі (Ірчан, II, 1958, 186).

2. у знач. прикм. Виснажений тривалою або важкою працею. Васильєва — старенька, запрацьована, в старовинних окулярах на зморщеному носі, захвилювалась (Десняк, II, 1955, 346); // Мозолистий, згрубілий (про руки). По грубих полотняних сорочках, по чорних запрацьованих руках.. можна було пізнати, що то робітники (Коцюб., І, 1955, 195).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 277.