ЗАПРА́ВНИК, а, ч. Той, хто заправляє пальним і т. ін. машини. Під час заправляння автомобіля із заправочних колонок шофер і заправник повинні знаходитись з надвітряної сторони (Підручник шофера.., 1960, 323).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 276.