ЗАПРАВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок.. ЗАПРА́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. запра́вляться; док.

1. Заправляти (у 1 знач.) на собі що-небудь (перев. одяг). З-під куцої гімнастьорки в сержанта виглядала охвістям спідня сорочка.. — Не гнівайтесь, товаришу молодший лейтенант, на мою сорочку, — сказав сержант, заправляючись (Гончар, III,, 1959, 8).

2. жарт. Те саме, що ї́сти. — Ну от і заправився, — промовив водій, загортаючи в газету окраєць хліба і ковбасу (Кочура, Родина.., 1962, 76); Обідати Маковей відмовився. — Я недавно заправився, — повідомив він. — Обідав з розвідниками та з партизанами (Гончар, III, 1959, 333).

3. тільки недок. Пас. до заправля́ти¹ 1-4. Навколо талії в кілька разів обгортається широкий однотонний яскравий або в різнокольорову смугу вовняний пояс, кінці якого заправляються на боках і спускаються додолу на 20-30 см (Збірник укр. нар. танців, 1957, 94).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 276.

Заправля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. запра́витися, влюся, вишся, гл. Приправляться, приправиться (о кушаньѣ). заправля́тися хрі́ном. Шутливо: ѣсть хрѣнъ съ квасомь и постнымъ масломь въ первый день великаго поста. Маркев. 164.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 85.