ЗАПРА́ВА, и, ж. Те, чим заправляють їжу. Заправи для салатів готують з олії, оцту, солі, цукру, меленого перцю (Технол. пригот. їжі, 1957, 124).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 275.

Запра́ва, ви, ж.

1) Запросъ (при пропродажѣ).

2) Начинаніе, приготовленіе къ чему, матеріалъ для чего-либо приготовленный. Пропала вся заправа! Черном. І вже! шкода й заправи! Лебед. у.

3) Приправа.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 84.