ЗАПОСІДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАПОСІ́СТИ, ся́ду, ся́деш, док., перех., діал. Займати, заволодівати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 275.

Запосіда́ти, да́ю, єш, сов. в. запосі́сти, ся́ду, деш, гл. Завладѣвать, завладѣть, занять. Молодий богослов запосів парахвію, що митрополіт зоставив за моєю дочкою. Рк. Левиц.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 84.