ЗАПОПА́ДНО. Присл. до запопа́дний. Глядить [чоловік]: дві миші.. Запопадно, і ненастанно, й прудко Гризуть коріння того деревця (Фр., XI, 1952, 79).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 273.