Запомина́ти, на́ю, єш, сов. в. запо́мнити, ню, ниш, гл. Забывать, забыть. Тепер иншого буду кохати, о тобі завше запоминати. Чуб. V. 386. Хоч лучиться печаль на єдну годину, запомнить і милу родину. Ном. № 2232.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 83.