ЗАПОЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., перех. Добути звіра чи птицю на полюванні. Заполювати дику гуску не легко, бо вона в нас на Україні дуже-дуже рідко плодиться (Вишня, II, 1956, 180).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 272.