ЗАПОБІ́ЖНИЙ, а, е. Признач. для захисту чого-небудь від пошкодження або небезпеки. На існуючих атомних реакторах регулюючі і запобіжні пристрої працюють з датчиками, встановленими нерухомо (Наука.., 10, 1963, ,39).

Запобі́жні за́ходи: а) заходи, що вживаються для захисту когось, чогось від небезпеки, пошкодження і т. ін. Існує ряд заходів, за допомогою яких можна запобігти виникненню епідемій. Це запобіжні, або профілактичні, заходи, які провадяться тоді, коли епідемії ще нема (Підручник дезинф., 1953, 58); Всі запобіжні маскувальні заходи виявилися даремними.. Зустрівши Запорожця одного разу ввечері на вулиці, Танюшкін одразу його впізнав, хоч борода уже досить відросла (Бурл., Напередодні, 1956, 94); б) (юр.) заходи, які вживаються слідчими органами щодо обвинувачуваного з метою не допустити ухилення його від судової відповідальності.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 268.