ЗАПЛІСНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до заплісні́ти. Насилу мама вирвали йому з рук запліснілу лемішку та дали теплого борщу, пирога, молока (Фр., II, 1950, 90); Мартин вийшов, а Янко зразу кинув халяву у заплісніле шкіряне дрантя (Козл., Ю. Крук, 1950, 114).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 264.