ЗАПЛІ́ДНЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ЗАПЛІ́ДНИТИСЯ, ню́ся, нишся, док.

1. Ставати заплідненим. Худі свиноматки погано запліднюються і дають мало поросят (Колг. Укр., 1, 1957, 22).

2. тільки недок. Пас. до заплі́днювати. Вся історія розвитку художньої культури людства переконливо доводить, що справжнє мистецтво завжди виростало на грунті визвольної боротьби народу, запліднювалось передовими, ідеями свого часу (Ком. Укр.. 9, 1963, 45); * Образно. Мої ж думки не спалахнули полум’ям радості, не запліднились радістю знаходження (Кол., На фронті.., 1959, 22).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 264.