ЗАПЛЮ́ЩЕНИЙ, а, е, у сполуч. із сл. око, очі. Дієпр. пас. мин. ч. до заплю́щити. Гурток пасажирів дрімає з заплющеними й видющими очима (Вас., І, 1959, 354); Бачить вона синові навіки заплющені очі, і серце, пробите кулями навиліт, і зелений колос, що виріс з його тіла на моравській долині (Мал., Звенигора, 1959, 326).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 266.