ЗАПЛЮ́СКАТИ, аю, аєш, док. Почати плюскати (у 1 знач.). Вона підбігла до берега, стала на кладку, загойдалась на ній, вода занепокоєно заплюскала під дівочими, ногами (Стельмах, II, 1962, 352).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 266.

Заплю́скати, каю, єш, гл. Заплескать (о водѣ).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 81.