ЗАПЛИВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. заплива́ти².

Заплива́ння гру́нту — покривання грунту густою масою розмитих часток внаслідок поганої здатності деяких грунтів вбирати воду. Зораний грунт на типовому лесі весною зазнає інтенсивного змиву і розмиву. Відбувається також сильне запливання і ущільнення, що викликає потребу у повторному переорюванні весною (Колг. Укр., З, 1956, 40).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 262.