ЗАПЛА́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заплати́ти 1; // запла́чено, безос. присудк. сл. Такий гнучкий, тонесенький. Все бігає, всміхається.. Одвертиться, одбрешеться; «Вам тисяча належиться!? Хіба ще не заплачено?! Ось глянемо, побачимо» (Олесь, Вибр., 1958, 292).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 262.