ЗАПЛА́ВНИЙ, а, е. Прикм. до запла́ва, запла́в. Заплавні тераси; // Стос. до заплави, заплаву. Вітер вогкий і м’який, віддає запахом таловин на заплавних луках (Тулуб, Людолови, II, 1957, 362); Коли немає знижених і заплавних угідь, коноплі сіють на звичайних землях (Колг. Укр., 11, 1956, 16).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 261.