ЗАПИ́ТЛИВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до запи́тливий. Довгасте біляве обличчя застигло, зосередивши в собі запитливість і увагу (Рибак, Новий день, 1937, 104).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 257.