ЗАПИ́ТЛИВИЙ, а, е. Який виражає питання; запитальний. Люда інколи ловила на собі запитливі погляди Раєнкових знайомих і червоніла (Зар., Світло, 1961, 11).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 257.