ЗАПИТА́ЛЬНО. Присл. до запита́льний 1. Хлопці мовчки посідали на ліжка і знову, як учора, запитально подивилися один на одного (Мик., II, 1957, 443); Генерал запитально подивився на підполковника (М. Ол., Леся, 1960, 150).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 256.