ЗАПИ́СОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до запи́ска 1. Люба мамочко! Отримала твою записочку в листі п. Квітки (Л. Укр., V, 1956, 383); [Шумейко:] Бач, заговорився й про записочку забув. Ти ж передай, бо Люба турбуватиметься (Мик., І, 1957, 435).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 255.

За́писочка, ки, ж. Ум. отъ за́писка.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 79.