ЗАПИ́ЛЮВАТИСЯ¹, юється, недок., спец. Пас. до запи́лювати¹ 1.

ЗАПИ́ЛЮВАТИСЯ² , юється, недок., ЗАПИЛИ́ТИСЯ, и́ться, док., бот. Зазнавати запилення, ставати запиленим (про рослини). В умовах жаркого літа може запилюватись [горох] перехресно за допомогою комах (Зерн. боб. культ., 1956, 19); Щоб схрестити якусь рослину з іншою, потрібно насамперед не дати цій рослині можливості запилитися власним пилком (Юним мічур.., 1955, 28).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 253.