ЗАПЕРЕ́ЧЛИВИЙ, а, е. Який виражає незгоду, заперечення (у 2 знач.). Дарка.. бачила зовсім виразно, як він [учитель] зробив Кентнер заперечливий рух головою (Вільде, Повнол. діти, 1960, 206).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 250.