ЗАПЕ́КЛІСТЬ, лості, ж. Властивість і якість за знач. запе́клий 2-5. Знаєш гаразд, як твій брат Еней, блукаючи морем Вздовж берегів негостинних, спізнав усю лють і запеклість Серця Юнони (Зеров, Вибр., 1966, 240); [Септар:] Ей, старий, я знаю — тебе заздрощі хапають на мої зарібки, яких ти через власну запеклість не маєш… (Коцюб., І, 1955, 294); Тоді війною звали братовбійство [братовбивство].. Патріотизмом — лютість до чужинців. Набожністю — запеклість фанатичну (Л. Укр., І, 1951, 53); Битви [з футбола] між їхніми командами точаться неймовірної запеклості (Гончар, Тронка, 1963, 121).

З запе́клістю — люто. Він [вовк] кілька раз сердито, з запеклістю клацнув на Остапа зубами, крутнувсь і щез у комишах (Коцюб., І, 1955, 366).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 250.